samedi 1 février 2020

Index

Rédigé en ukrainien, ce blogue parle du Québec, de son histoire, sa culture et sa vie courante. Son but et de faire connaître le pays de Québec en Ukraine.

Цей блог розповідає про Квебек - його історію, мову, культуру та повсякденне життя.

Головні теми цього блоґа:


Про це і про інше - у моїй книзі:

Мій Квебек. Люди, мови і життя у Квебеку і навколишній Канаді / Євген Лакінський. — Київ : Нора-Друк, 2018. — 272 с. ISBN 978-966-688-021-8

Електронна версія: https://play.google.com/store/books/details?id=RRxJDwAAQBAJ



4 commentaires:

  1. Дуже цікавий блог. І книжка дуже цікава. Блог ще далі буде чи вже все?

    RépondreSupprimer
    Réponses
    1. Добрий день, дякую за гарний відгук!
      Блог існує, переважно, на Фейсбуці: https://www.facebook.com/MiyKvebek
      Щоправда, від 24 лютого я його майже не поповнюю: якось складно писати про квебецьку історію й сьогодення під час російської агресії проти України...

      Supprimer
    2. Дякую, підписався. Розумію, я теж через війну не роблю деяких звичних речей. Найкраще, що ми можемо зробити з іміграції - це допомагати тим, що потрібно для армії й постраждалих цивільних в Україні. Я дуже люблю Квебек; з усіх моїх 15-20 поїздок до Канади тільки 4 були не до Квебеку (або не тільки до Квебеку). Я французької не знаю, але чомусь люблю Квебек більше всього в Канаді. Кілька років тому я здійснив велику подорож із Монреалю до Галіфаксу з докладним відвіданням Нового Брансвіку, Острова Принца Едуарда й Нової Шотландії, але тоді я нічого не знав про акаційців взагалі й думав, що то ті самі "французи", що і в Квебеку, і що у них спільний діалект французької. А з вашої книжки взнав про ці цікаві факти. Я звертав увагу, що у Канаді поза межами Квебеку й Акадії мало хто знає французьку, але не знав, що шлях до її збереження був такий складний. Думав, між становищами української в Україні й французької в Квебеку більше спільного, ніж виявилось. Сам я у Квебеку (одного разу навіть у Монреалі) бував у ситуаціях, коли зі мною демонстративно відмовлялися розмовляти англійською, але то мені було просто як цікавий місцевий факт. Також цікаво було усвідомити, що Квебек – то справді окрема нація (та й Квебек зовні за стилем не як решта Канади на захід). Усі мої знайомі канадці (імігранти) Квебек ненавидять саме через французьку мову, а мені чомусь це явище цікаве. Також було цікаво про деякі крайнощі шляху формування толерантності до інших культур, з коливаннями в обидва боки, і наскільки зараз Квебек прогресивніший за те, чим він був ще у 60-х. Тож підписався на ваш блог у ФБ, бо ще не раз планую бувати у Квебеку й решті Канади.

      Supprimer
    3. От ви кажете про знайомих імігрантів, які "Квебек ненавидять саме через французьку мову". Це нагадало, як у Монреалі я бачив тунісця, який вчився у Дніпрі, добре знав російську і сказав нам: "Я ненавижу украинский язьік" - і дуже здивувався, що ми не хотіли більше спілкуватися.

      Тут квебекців люблять звинувачувати в "расизмі" за те, що вони дбають про свою мову й ідентичність. Ае для когось "нормально" ненавидити цілий народ за його мову - і це, мабуть, "прояв толерантності".

      Supprimer