vendredi 28 octobre 2016

Канадський парадокс: чому білінгвізм не працює і як захищати “непрестижну” мову

Як вирішують “языковый вопрос”

Щойно в Україні починаються розмови про “двомовність”, хтось обов’язково згадує про Канаду.
Але Канада не схожа на Україну. В Україні майже всі розуміють і українську, і російську; у Канаді ж більш як 2/3 населення не розуміє французької, а більш як кожен 10-й мешканець – англійської.
А головне – в Канаді два різних народи, зі своїми культурами, мовами і менталітетами. Настільки різні, що з’явився термін “2 solitudes” (“дві самотності”).

Чому англійська Канада не засвоїла французьку

Французька – обов’язковий предмет у кожній англоканадській школі. Але вчать її не як живу мову для повсякденного вжитку, а як латину в гімназіях 19-го століття. Латину, вважалося колись, треба знати “для загального розвитку”. Але чи міг би гімназичний відмінник дати собі раду у реальному латиномовному суспільстві (якби таке зберіглося)? Наскільки легко було б послуговуватися латиною у магазині, у транспорті, по телефону, та й просто з перехожими? А подивитися художній фільм чи заповнити анкету?

Як захистити “непрестижну” мову

У 1977 році парламент Квебеку прийняв Хартію французької мови (так званий “Закон 101”). Французька оголошувалася єдиною офіційною. За законом, усі приватні бізнеси мають надавати послуги офіційною мовою, якщо того хоче клієнт (чи надають вони послуги ще й англійською – то їхні приватні справи). Усі вивіски і оголошення мають бути офіційною мовою (англійський текст можна додати, якщо букви менші від французьких). Усі великі та середні компанії мають працювати офіційною мовою (зокрема й менеджмент). Лікарі, медсестри та інші професіонали мають скласти іспит з офіційної мови.

Читати далі: http://novynarnia.com/2016/10/24/kanadskiy-paradoks-chomu-bilingvizm-ne-pratsyuye-i-yak-zahishhati-neprestizhnu-movu/

jeudi 20 octobre 2016

Entre la mer et l'eau douce - part 1

«Між морем і прісною водою» - гарний квебекський фільм 1960х років. У головній ролі - видатний квебекський співак Клод Ґотьє (Claude Gauthier)

Фільм з англійськими субтитрами.
https://www.youtube.com/watch?v=CEcht3tkg4U

https://youtu.be/CEcht3tkg4U

Як програти референдум щодо незалежності? Досвід Квебеку.


У 1995, Квебеку не вистачило мінш ніж 1% голосів щоб стати незалежною державою. Тодішній прем'єр міністр Жак Парізо несправедливо звинуватив у поразці етнічні меншини (за що його потім відправили у відставку).

Але факт у тому, що до кінця 1960х років іммігрантів навіть не намагалися францизувати, та й зараз не досить не простий процес...

« Із 1970–х Квебек багато зробив для інтеграції іммігрантів. Для них відкриті двері всіх націоналістичних організацій і партій (не націоналістичних, ясна річ, також). Створено мережу курсів французької мови, на деяких платять стипендію. Державні установи мають узяти на роботу певний відсоток «некорінних квебекців» (щоправда, ця вимога хронічно не виконується). Дискримінація подекуди лишилася, але — прихована. Так чи інакше, все більше іммігрантів інтегрується до квебекської (а не англоканадської) громади. Деякі квебекці й далі не можуть звикнути: «А ви справді говорите по–французьки? І розумієте, що я кажу?..» »

Читати далі: http://www.umoloda.kiev.ua/number/1770/186/62737/

Край зруйнованих церков

Квебекці ставляться до релігії іронічно або байдуже. Інколи — вороже.
Майже всі тутешні лайки — з церковного репертуару: tabarnak (від tabernacle — «дарохранительниця»), calice («потир»), hostie («гостія»), «ciboire» («дароносиця») тощо. Ці слова — як наші матюки. Їх уживають під час сварки чи щоб лайнутися, коли щось не виходить. Культурні люди ніколи не скажуть такого при дітях...

А колись Квебек славився кількістю церков. Як же сталося, що все так занепало?

Читати далі: http://www.umoloda.kiev.ua/number/1911/186/67990/

Fred Pellerin - L'arracheuse de temps. Partie 1/2

Фред Пеллерен народився у маленькому квебекському селі і з дитинства чув народні казки і легенди. А коли виріс - і сам почав робити спектаклі за мотивами квебекського національного фольклору.

У спектаклях він говорить живою народною мовою, що так дратує снобів, пюрістів і туристів :)
 

Стипендія і кредит. Як держава підтримує студентів. Досвід Квебеку

У Квебеку діє програма "prêts et bourses" ("позики і стипендії"). На кожен рік навчання, студенту виділяється певна сума: частину з неї треба взяти у кредит, решту дають "на завжди". Сума допомоги залежить від матеріального стану студента. Якщо ви, припустимо, бездітні, неодружені і живете з батьками, які непогано заробляють - про стипендію можна забути.

Формула нарахування стипендій досить складна і залежить від багатьох чинників. Чи живі ваші батьки? Якщо так, то чи живете ви з ними? Якщо живете - скільки вони заробляють? Якщо живете окремо, то протягом якого часу? І скільки заробляєте ви? Ще важливіше чи є вас діти? Чи є ви матір'ю- чи батьком-одиночкою? Чи одружені? Чи вагітні протягом як мінімум 20 тижнів? Чи є ви інвалідом? Чи маєте серйозні проблеми зі здоров'ям? Є й інші чинники.

Щоб податися на "позику і стипендію", треба вчитися на повний час - тобто записатися як мінімум на 4 предмети у семестр. Якщо в вас є маленькі діти - вистачить і двох предметів. Тут слід зазначити, що 4, та й навіть 2 предмети - це дуже багато.

Читати далі: http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/57562/