mardi 27 juin 2017

Як відроджують старий центр Гатіно (Квебек)

"За радянських часів сюди треба було возити екскурсії, щоб лякати жахами капіталізму". Так я подумав, коли у 2010 році вперше побачив вулицю Eddy в центрі Гатіно. Сама вулиця ніби нічого - маленькі двоповерхівки, хоч і занедбані; подекуди - простенькі крамнички та їдальні. Але над усім цим тяжіло відчуття бідності. Воно ніби в'їлося у фасади будинків, у тротуари, у повітря. Воно тиснуло.
...
З січня 2017 стартувала нова програма. Ви не маєте власної нерухомості і знімали квартиру протягом 5 останніх років? Якщо вирішите купувати будинок у старому Алі - місто дасть вам $5000. Ви маєте дитину у віці до 18 років і хочете придбати житло у центрі міста? Допомога складе $7500.
...

Район Hull (який англомовні називають "Галл", а франкомовні - "Аль") - через річку від центру Оттави: пішки до нього можна дістатися за чверть години. Традиційно, він вважався "бідним родичем" канадської столиці. Оттава - багата, респектабельна, переважно англомовна. Аль - франкомовний і пролетарський; окрім фабрик, тут містилися таверни та інші "осередки розпусти", аби оттавцям було де відпочити. Сама вулиця Eddy названа на честь власника сірникової фабрики. Умови роботи були такі, що жінки-робітниці тяжко хворіли і рано вмирали; довелося зчинити низку страйків, щоб вибороти собі право на повагу і відносну безпеку.
Як нищили старе місто
Центр Аля було забудовано маленькими будинками, де жили багатодітні робітничі сім'ї. Але заводи закривалися, некваліфікованої роботи ставало усе менше. Багато хто опинився на велфері.
А у 1970-ті місто вирішили "модернізувати". Старий центр знесли; людей виселили у короткий термін. Акції протесту нічого не дали. Замість житлових кварталів, виросли сірі мастодонти хмарочосів, де розмістилися федеральні міністерства. Але "недорізана" частина старого Алю залишилася.

Докладніше: http://texty.org.ua/pg/article/hohobi/read/75870/Jak_u_Kanadi_vidrodzhujut_zanedbani_miski_kvartaly

12 міфів "про Захід". Все не так, як здається

Ось найпоширеніші міфи про "цивілізований світ":

• "На Заході" - це гомогенна територія
• "Там" дешевше життя
• "Там" легко заробити гроші
• "Будь-кому непрацюючому платять сотні доларів (чи євро)"
• На Заході "усе чесно", бо "при владі - порядні люди"
• На Заході "багато педофілів"
• На Заході - повна ґендерна рівність
• На Заході усі "недалекі і примітивні"
• На Заході усюди чисто
• "Найбезправніша людина на Заході - білий гетеросексуальний чоловік"
• На Заході дуже зважають на етикет ("не так зав'язана краватка - і тебе одразу ж дискваліфікують")
• "Іммігранту легко досягти успіху" vs "іммігрант приречений залишитися у суспільних низах"

Докладніше про ці міфи: http://texty.org.ua/pg/article/textynewseditor/read/77219/12_mifiv_pro_Zahid_Vse_ne_tak 

vendredi 28 octobre 2016

Канадський парадокс: чому білінгвізм не працює і як захищати “непрестижну” мову

Як вирішують “языковый вопрос”

Щойно в Україні починаються розмови про “двомовність”, хтось обов’язково згадує про Канаду.
Але Канада не схожа на Україну. В Україні майже всі розуміють і українську, і російську; у Канаді ж більш як 2/3 населення не розуміє французької, а більш як кожен 10-й мешканець – англійської.
А головне – в Канаді два різних народи, зі своїми культурами, мовами і менталітетами. Настільки різні, що з’явився термін “2 solitudes” (“дві самотності”).

Чому англійська Канада не засвоїла французьку

Французька – обов’язковий предмет у кожній англоканадській школі. Але вчать її не як живу мову для повсякденного вжитку, а як латину в гімназіях 19-го століття. Латину, вважалося колись, треба знати “для загального розвитку”. Але чи міг би гімназичний відмінник дати собі раду у реальному латиномовному суспільстві (якби таке зберіглося)? Наскільки легко було б послуговуватися латиною у магазині, у транспорті, по телефону, та й просто з перехожими? А подивитися художній фільм чи заповнити анкету?

Як захистити “непрестижну” мову

У 1977 році парламент Квебеку прийняв Хартію французької мови (так званий “Закон 101”). Французька оголошувалася єдиною офіційною. За законом, усі приватні бізнеси мають надавати послуги офіційною мовою, якщо того хоче клієнт (чи надають вони послуги ще й англійською – то їхні приватні справи). Усі вивіски і оголошення мають бути офіційною мовою (англійський текст можна додати, якщо букви менші від французьких). Усі великі та середні компанії мають працювати офіційною мовою (зокрема й менеджмент). Лікарі, медсестри та інші професіонали мають скласти іспит з офіційної мови.

Читати далі: http://novynarnia.com/2016/10/24/kanadskiy-paradoks-chomu-bilingvizm-ne-pratsyuye-i-yak-zahishhati-neprestizhnu-movu/

jeudi 20 octobre 2016

Entre la mer et l'eau douce - part 1

«Між морем і прісною водою» - гарний квебекський фільм 1960х років. У головній ролі - видатний квебекський співак Клод Ґотьє (Claude Gauthier)

Фільм з англійськими субтитрами.
https://www.youtube.com/watch?v=CEcht3tkg4U

https://youtu.be/CEcht3tkg4U

Як програти референдум щодо незалежності? Досвід Квебеку.


У 1995, Квебеку не вистачило мінш ніж 1% голосів щоб стати незалежною державою. Тодішній прем'єр міністр Жак Парізо несправедливо звинуватив у поразці етнічні меншини (за що його потім відправили у відставку).

Але факт у тому, що до кінця 1960х років іммігрантів навіть не намагалися францизувати, та й зараз не досить не простий процес...

« Із 1970–х Квебек багато зробив для інтеграції іммігрантів. Для них відкриті двері всіх націоналістичних організацій і партій (не націоналістичних, ясна річ, також). Створено мережу курсів французької мови, на деяких платять стипендію. Державні установи мають узяти на роботу певний відсоток «некорінних квебекців» (щоправда, ця вимога хронічно не виконується). Дискримінація подекуди лишилася, але — прихована. Так чи інакше, все більше іммігрантів інтегрується до квебекської (а не англоканадської) громади. Деякі квебекці й далі не можуть звикнути: «А ви справді говорите по–французьки? І розумієте, що я кажу?..» »

Читати далі: http://www.umoloda.kiev.ua/number/1770/186/62737/

Край зруйнованих церков

Квебекці ставляться до релігії іронічно або байдуже. Інколи — вороже.
Майже всі тутешні лайки — з церковного репертуару: tabarnak (від tabernacle — «дарохранительниця»), calice («потир»), hostie («гостія»), «ciboire» («дароносиця») тощо. Ці слова — як наші матюки. Їх уживають під час сварки чи щоб лайнутися, коли щось не виходить. Культурні люди ніколи не скажуть такого при дітях...

А колись Квебек славився кількістю церков. Як же сталося, що все так занепало?

Читати далі: http://www.umoloda.kiev.ua/number/1911/186/67990/